відвертати — а/ю, а/єш, недок., відверну/ти, ерну/, е/рнеш, док., перех. 1) Повертати, відводити що небудь убік від кого , чого небудь. || Спрямовувати в інший бік. Відвертати носа. 2) розм. Відвалювати або зсувати що небудь убік. || Відрізуючи, відкидати… … Український тлумачний словник
підвертати — а/ю, а/єш, недок., підверну/ти, верну/, ве/рнеш, док., перех. 1) Хапаючи або зачіпляючи, повертати, переміщати, підсувати і т. ін. під що небудь. || Підгинаючи вбік, пошкоджувати. Підвернути ногу. || перен., під кого – що. Підкоряти чиїйсь владі … Український тлумачний словник
повідвертати — а/ю, а/єш, док., перех. Відвернути все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох … Український тлумачний словник
відвертати — I = відвернути 1) (спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік), відводити, відвести, відволікати, відволікти, відхиляти, відхилити 2) (повертати що н. убік від кого / чого н.), відводити, відвести, відхиляти, відхилити II ▶ див.… … Словник синонімів української мови
відвертати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підвертати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідвертати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відводити — джу, диш, недок., відвести/, еду/, еде/ш; мин. ч. відві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Супроводжуючи, доставляти кого небудь кудись. || Проводжати кого небудь. || Переводити, переміщати з якого небудь місця, позиції назад, у тил тощо (про… … Український тлумачний словник
прикривати — а/ю, а/єш, недок., прикри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Класти що небудь поверх чогось, закриваючи цілком або частково. || Укривати кого небудь чимсь. || Осідати на що небудь. || Робити дах; покривати. || Опинятися зверху на чому небудь,… … Український тлумачний словник
баки — I ів, мн. Те саме, що бакенбарди. II ів: •• Забива/ти (заби/ти) ба/ки кому розм. нав язливими розмовами відвертати чиюсь увагу від чого небудь; заморочувати, задурювати голову комусь. III ба/кси, ів, мн., жарг. (одн. бак, а, ч.) … Український тлумачний словник
відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… … Український тлумачний словник
